-
1 бік
ч(род. відм. боку) side; (сторона тж.) hand; (сторона в суперечці тж.) party; (фланг тж.) flank; геол. ( родовища) wallна бік, боком — sideways, laterally
під боком — nearby, close at hand
з одного боку…, з іншого боку — on the one hand…, on the other hand
з обох боків — from both sides, on each side of, on either side of
з того боку — across, on the other side (of), on the far side (of)
зі свого боку — from one's part, as far as one is concerned
дивитися на всі боки — to gaze about, to look around
лицьовий бік — the right side, obverse
-
2 набивати
= набити2) ( наповнювати) to fill ( with), to pack ( with), to stuff ( with)3) тк. док.набити пику (морду) комусь — to lick smb., to whack smb. in the face
4)набивати руку на чомусь — to become a skilled ( practised) hand at smth., to become a dab hand
набивати ціну — to raise the price, to outbid, to overbid, to bid up
-
3 поглядати
(на) to cast looks (on), to look, to throw glances (at); to glance (on, upon, at); to look from time to time ( now and then) (at); ( наглядати) to look ( after), to keep an eye (on)поглядати на годинник — to consult one's watch; to glance at the clock
поглядай! — be on the lookout; be on the watch
-
4 полатати
to patch; to mendполатати боки — to lick, to give a licking
-
5 розлітатися
= розлетітися( у різні боки) to fly away; ( про поли одягу) to billow; ( розсіюватися) to rush up, to scatter in the air, to fly asunderрозлітатися на шматки — to fly to bits, to break to pieces
-
6 рука
ж; мн. руки1) ( кисть) hand; ( від кисті до ліктя) forearm; ( від кисті до плеча)arm2) ( почерк) (hand)writing3)з правої (лівої) руки — on the right ( left) hand ( side)
махнути рукою — to give up, to lose interest in things ( people)
під рукою, під руками — at hand, ready to hand
руки вгору! — hands up!, stand and deliver!
збувати з рук — to get a thing off one's hands; to rid oneself (of)
-
7 бокіт
-у; мин.боки́т -
8 бік
-
9 гантель
-
10 жерсть
ru\ \ жестьen\ \ [lang name="English"]tin-plate, white metalde\ \ [lang name="German"]Blech, Weißblechfr\ \ \ [lang name="French"]tôle, fer-blancтонка листова сталь із захисним шаром олова, нанесеним по обидва боки; розрізняють чорну жерсть (до нанесення шару олова) і білу жерсть із захисним олов'яним шаром; для виготовлення жерсті використовують пластичну низьковуглецеву сталь -
11 Гоголь, Микола Васильович
Гоголь, Микола Васильович (1809, с В. еликі Сорочинці, Полтавщина - 1852) - рос. письменник; витоки його художньої культури, зв'язки з укр. культурним середовищем, вплив на долю України зробили його невіддільним від укр. духовної історії. За соціальним станом Г. був "паном середньої руки"; сімейні зв'язки дозволяли йому одержати добру освіту в Ніжинській гімназії вищих наук, але не забезпечували належної чиновницької кар'єри. Г. відмовився від служби і педагогічної роботи, ставши з 1835 р. професійним літератором. В психологічному складі Г. сполучались риси яскраво демонстративного типу - артистизм, потреба знаходитися в центрі уваги, схильність до розіграшів та містифікацій, удавана таємничість, - з неспокоєм, самозаглибленістю і самоаналізом інтроверта, що збагачувало його художню натуру. В літературу Г. увійшов "Вечорами на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832), де повного мірою виявилося його глибоке проникнення в образність укр. міфології. Світ "Вечорів", забарвлений оптимізмом і радістю життя, є контрастною паралеллю до понурого буття Петербурга; в оповідках "Рудого Панька" всі ознаки карнавальності - переодягання, кожухи назворот, дотепні лайки, раблезіанська зажерливість. Образ Дніпра розростається до символу світової ріки, що поєднує "наш світ" із "тим", "нижнім", заглянути в який так само недозволено, як в очі зла. Ця тема посилюється в збірці "Миргород", де Хома Брут здійснює "шаманський політ", заглядаючи в середину вод Дніпра з "млосно-страшною насолодою" і зрештою гинучи від погляду Вія. Образ зустрічі поглядом зі світовим злом зустрічаємо і в Петербурзьких повістях ("Портрет"). Тут провідною темою стає імперська столиця; Г. створює соціологічно точні реалістичні картини і своєрідну "петербурзьку міфологію". Місто набуває рис нереального простору - антисвіту, в якому сіра безкольоровість дня-буденності не протистоїть примарності ночі. На одному полюсі - свідомість, яка ковзає по поверхні абсурду буття, майже не затримуючись на безглуздості ситуацій, на другому - самосвідомість, що набуває рис відчуження від людини її другого "Я" ("Ніс"). Тема роздвоєння і двійника звучить також в "Тарасі Бульбі" (Остап - Андрій). Двійником самого Г. став його персонаж - Хлєстаков ("Ревізор", 1836). Він заповнює собою ту соціальну форму, що наготована для нього суспільством і в яку він потрапив випадково, ставши для провінційного міста всім та сам залишився нічим. Вершина творчості Г. - "Мертві душі" (перший том). Твір названо поемою, що навіювало аналогії з Дайте: подорож Чичикова повторювала ідею оцінки людських пороків через розміщення їхніх носіїв у колах пекла. Тільки архітектоніка Дантового пекла точна, а в країні мертвих душ панує хаос ("дороги розповзалися в усі боки, мов раки, коли їх висиплють з мішка"). Образи поеми Г. - це ніби двійники нормальних і навіть позитивних людей "середнього світу", тільки спущені в "нижній світ" і тому мають карнавальні, сміхові, сюрреалістичні риси. Тема маленької людини набуває тут нового звучання: Чичиков просто "бере, як усі", але приниженість робить його прагнення вибитися "нагору" потворно сильним. Торгуючи небіжчиками, Чичиков набуває рис антихриста, оскільки смерть робить кріпаків рівними їх власникам, а Чичиков немов би вдруге їх покріпачуе. Продовження подорожі Чичикова мало привести всіх до прозріння і порятунку, але великої поеми очищення у Г. не вийшло. Через карнавальність і сміх Г. у "нижньому світі" відчував щось страшне і абсурдне. Спроби ж Г.-романтика знайти опертя для веселої сили життя у загальноприйнятій системі цінностей призводили до жалюгідних результатів. Відчуваючи, що він не виконає свого обов'язку перед людством, Г. написав твір "Вибрані місця з листування з друзями" (1847), який викликав велике обурення і в консервативних, і в ліберально-демократичних читачів. Г. готовий припустити, що Христос був не Богом, а людиною, але рівною Богу тому, що любив усіх "просто так". Захищаючи самодержавство, Г. хоче бачити функцію царя в державі саме в цій любові до підлеглих. Але вчити кожного його власній майстерності ніхто не може, бо кожен є "майстер своєї майстерності". Г. формулює ідеї, від яких відштовхувались пізніше спроби реформувати філософію рос. православ'я.[br]Осн. тв.: цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832) - "Сорочинський ярмарок", "Ніч перед Різдвом" та ін.; "Тарас Бульба", "Старосвітські поміщики", "Вій" та ін.; повісті "Ніс" (1836), "Портрет" (1835), "Шинель" (1842), комедія "Ревізор" (1836), поема "Мертві душі" (1842) та ін.М. ПоповичФілософський енциклопедичний словник > Гоголь, Микола Васильович
-
12 інь та ян
ІНЬ та ЯН - пара категорій, що належать до основних в кит. філософії. Вихідне етимологічне значення - сонячна й похмура погода або сонячний та тіньовий боки гори. Виражає полярність світових сил, універсальну дуальність Космосу В. икористовуються в широкому діапазоні при протиставленні антонімічних понять (речей, явищ, властивостей): активність - пасивність, верхнє - нижнє, небесне - земне. Вперше вжиті для визначення "Неба та Землі" як полярних начал ци ("пневми", матеріальної субстанції) в "Го юй" ("Промови царств"). В "Дао де цзін" ("Каноні про дао та де") дуальність подана парою понять - "спокій" і "рух". Найдавніша філософська трактовка категорій знаходиться в "І цзін" (розділ "Сі ци чжуань"): ідея І. т. Я. подана у вигляді двоєдиної великої першооснови (тай цзі) та, одночасно, в формі двоїстого циклу в межах довічно пульсуючого абсолюту (дао). В "Гунсунь-цзи" І. т. Я. співвідносяться з порами року та зміною дня і ночі. Подальша розробка категорій впроваджена представниками Дун Чжуншу, в інтерпретації якого вони отримали остаточне ствердження та стали основою для майже всіх подальших філософських конструкцій, зокрема неоконфуціанства І. дея присутності елементів полярності в протилежних началах (в Інь - Ян, в Ян - Інь) представлена в графічному зображенні "тай цзі" як темної та світлої "рибок", з'єднаних у коло, де темна має світле вкраплення, а світла - темне.
См. также в других словарях:
БОКИ — (самоназвания нки, дама, осиком, веанероки) народность общей численностью 140 тыс. чел., проживающая на территории Нигерии. Язык окии. Религиозная принадлежность верующих: традиционные верования … Современная энциклопедия
Боки — (самоназвания нки, дама, осиком, веанероки) народность общей численностью 140 тыс. чел., проживающая на территории Нигерии. Язык окии. Религиозная принадлежность верующих: традиционные верования. … Иллюстрированный энциклопедический словарь
боки — карманы … Воровской жаргон
боки — кибо … Краткий словарь анаграмм
боки виробки — бока выработки sides of a working, wall of a working *Grubenbaustoß поверхні гірських порід, що обмежують виробку з її боків … Гірничий енциклопедичний словник
Руки в боки, глаза в потолоки — Руки въ боки, глаза въ потолоки. Ср. Знаемъ, что вы со старой госпожей вашей мнѣніемъ своимъ никого себѣ равнаго не находили. Фу ты, ну ты, на, смотри! руки въ боки, глаза въ потолоки, себя носили... все ваше чванство въ богатствѣ было...… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
руки в боки, глаза в потоло/ки — Ср. Знаем, что вы со старой госпожой вашей мнением своим никого себе равного не находили. Фу ты, ну ты, на, смотри! руки в боки, глаза в потолоки, себя носили... все ваше чванство в богатстве было... Писемский. Старая барыня. Ср. Руки в боки,… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Руки в боки, глаза в потолоки. — Руки в боки, глаза в потолоки. Вздулся, как тесто на опаре. См. СМИРЕНИЕ ГОРДОСТЬ Сидеть (Стоять), поджав руки. Руки в боки, глаза в потолоки. См. ЧЕЛОВЕК … В.И. Даль. Пословицы русского народа
руки в боки — подбоченившись, фертом Словарь русских синонимов. руки в боки нареч, кол во синонимов: 2 • подбоченившись (2) • … Словарь синонимов
Руки в боки — Прост. Ирон. Выражать гордость, спесь, высокомерие и т. п. (опираясь кистями рук в бока). «Чьи такие жеребята? Кто хозяин?» Тут Иван, Руки в боки, словно пан, Из за братьев выступает И, надувшись, отвечает: «Эта пара, царь, моя, И хозяин тоже я»… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Руки в боки, глаза в потолоки — ПОТОЛОК, лка, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова